Скоромовка - це спеціально підібрана фраза з важко вимовляти підбором звуків, швидко вимовна жартівлива приказка або примовка. Скоромовки іноді ще називають «чистоговорками».

     На Русі скоромовки з'явилися ще в глибоку старовину. Вони допомагали дитині швидше освоїти рідну мову і навчитися добре говорити. Але не можна сказати, що скоромовки можуть служити допоміжними мовними вправами для досягнення чіткості та виразності дикції тільки у дітей. Вони також популярні і серед дорослих.

    Першим, хто звернув увагу на скоромовки, був відомий збирач російського фольклору В. І. Даль, який у своїй книзі «Прислів'я російського народу» їх записав. Записи цих стародавніх скоромовок відображають давно минулі століття. Як приклад наведу лише одну скоромовку, яка, схоже, виникла ще за часів татаро-монгольської навали: «Сім ті стріл розпеченим, страховисько».

Для чого потрібні скоромовки? Скоромовки використовують для розвитку мовлення дітей, артистів, ведучих радіо, дикторів, викладачів і всіх, хто хотів би говорити виразно, розбірливо і чітко. Скоромовки обов'язково використовують у своїй роботі логопеди проти недорікуватості, адже це ефективний лікувальний засіб для вироблення правильної вимови. Коли люди тренуються, промовляючи вголос скоромовки, то їх мова стає більш гнучкою і досконалою. Дикція з часом набуває чистоту і виразність. Будучи необхідним елементом ораторської майстерності, вправи в швидкому вимові складних поєднань звуків «шліфують» мова.

Скоромовки

збірка "Народ скаже, як зав'яже"

Бабин біб розцвів у дощ,Буде бабі біб у борщ.

Босий хлопець сіно косить,Роса росить ноги босі.

Був бик тупогуб,Тупогубенький бичок.У бика була тупа губа.

Був господар, був господар,Да й розгосподарився.

Був собі цебер, та переполуцебрився на полуцебренята.

Бук бундючивсь перед дубом,Тряс над дубом бурим чубом.Дуб пригнув до чуба бука —Буде букові наука.

Варка варила вареника,Василь взяв вареника.Варка Василя варехою.Василь Варку вареником.

В домі Дими дим.Ой ходім туди, ходімРятувати Димин дім.

Вовк-вовцюг вівцю волік.Вова вовку вила в бік.Як завив же вовк-вовцюг,Миттю випустив вівцю.

Ворона проворонила вороненя.

В нас надворі погода розмокропогодилася.

Ішли жінки із базару, забалакались про покришки і про покришенята.

Ішов Прокіп, кипів окріп, прийшов Прокіп — кипить окріп, як при Прокопі, так і при Прокописі і при Прокопенятах.

Кіт котові каже:«Коте, до комори кадуб вкотили.В кадуб вкинеш капустину,Кілька китичок калини».

Ковпак на ковпаку, під ковпаком — ковпак.

Летів горобець, сів на хлівець,А як вийшов стрілець, то утік горобець.

Летів горобець через безверхий хлівець,Вхопив гороху без червотоку,Без червоточини, без прачервоточини.

Летів горобчик, сів на стовпчик,Прибіг хлопчик, утік горобчик.

Надворі трава,На траві дрова. Не рубай дрова,Бо трава здорова.

Наш садівник розсадівникувався.

Невеличка перепеличка під полукіпком розпідпадьомкалась.

Не клюй, курко, крупку,Не кури, турку, люльку.

Пилип посіяв просо,Просо поспіло.Пташки прилетіли,Просо поїли,Пилип плаче.

Пиляв Пилип поліна з лип,Притупив пилку Пилип.

Пік біля кіп картоплю Прокіп.

Прийшов Прокіп, налляв окріп.Іде Гаврило — ще не зварилось.Прийшов Денис — налляв сім мис.Прийшов Тарас — з'їв все нараз.

Раз — дрова, два — дрова, три — дрова.

Розкажу вам про покупки, про покупки, про покупки, про покупочки мої.

Росте липа біля Пилипа.

Серед корчів корч найкорчакуватіший.

Сів шпак на шпаківню,Заспівав шпак півню:«Ти не вмієш так, як я,Я не вмію так, як ти».

Стоїть піп на копі,Копа під попом,Піп під ковпаком.

Улас у нас, Панас у вас.

У садочку барвінок,На барвінку — втінок.Заберімо втінок,Вирвімо барвінок.

Хитру сорокуСпіймати морока,А на сорок сорокСорок морок.

Ходить квочка коло кілочка,Водить діточок коло квіточок.

Ходить посмітюха по сміттю з маленькими посмітюшенятами.

Ходить Прокіп — руками тіп.

Хто про Прокопа, хто про Прокопиху, хто про Прокопових дітей.

Через грядку гріб тхір ямку.